Характер будівлі реагує одразу на декілька обставин. По-перше, висотність не контрастує з існуючою ситуацією сусідньої забудови. По-друге, комплекс створює замкнений квартал – типологію притаманну центральній частині міста. Одним з головних завдань проєкту було формування стійкого взаємозв’язку різноманітних функцій комплексу, створюючи таким чином місце соціальних активностей і кооперацій, де всі компоненти комплементарні одне одному.

Фасадні рішення реагують на внутрішні функції приміщень. Фасад першого та другого поверху має відкритий характер та легко підлаштовується під різну площу приміщень. Шляхом об’єднання вікна та лоджії житлового юніту ми створили структурний елемент фасаду, який в свою чергу виражає тектоніку будівлі.

Функції першого поверху направлені не тільки на користувачів готелю, а ще й на городян, створюючи таким чином додаткові сервіси для міста. Двір зі свого боку є напівприватним. Всі будівлі та споруди на ділянці є предметом збереження, та активно беруть участь у формуванні об’єму. Напівзруйнована стіна історичної будівлі інтегрується у фасад нового комплексу. Враховуючи контекст оточуючої забудови, основним матеріалом фасаду було обрано обпалену червону цеглу.

Житлові юніти запроєктовані таким чином, що їх можна об’єднувати, створюючи нові типології. Останній поверх та покрівля призначені для відпочинку користувачів готелю.