Ця частина міста була на шляху збільшення щільності на початку XX століття, перетворюючись з приватного житла на колективне. Ми запропонували освоїти глибинну частину кварталу формуванням простору замкнутого двору. Щільне історичне середовище сформувало комплекс обмежень, пов’язаний насамперед з характеристиками інсоляції сусідніх будинків та загальними обмеженнями висотності.
Піксельна форма будівлі підлаштовується під інсоляцію, приватні тераси й загальну композицію, задовольняючи різні обмеження й потреби. Цілісний фасад зі старої (повторно використаної) цегли текстурою, масштабністю й ритмом розвиває характерні особливості харківських вулиць цього району та стає доповненням, що згладжує розбіжності між різночасними й неузгодженими між собою сусідами, формуючи цілісну міську тканину.









Перший поверх передбачає для майбутньої спільноти велику кількість просторів, які пов’язані із загальним дозвіллям та освітою. Жителі разом зможуть визначити призначення цих приміщень. Це допоможе створити умови для добросусідських відносин.
Кластерна структура складається зі 194 квартир, кожна з яких має літні приміщення й балкони, а третина з них — відкриті тераси на верхніх поверхах. Ця система сходів допомогла вбудуватися в контекст та сформувати добре освітлений сад у дворі.









