Проєкт реконструкції Харківського літературного музею був ініційований колективом самого музею, який протягом багатьох років доклав чимало зусиль задля створення його змістовної сутності. Завдяки своїй дослідницькій, освітній, виставковій та публічній діяльності музей перетворився на важливе місце в культурному просторі Харкова й став домівкою для низки подій, які вже набули постійного характеру. Усвідомивши свою місію, майбутнє, а також наявний простір та інфраструктуру, літмузей сформулював бачення подальшого розвитку, а ми у свою чергу допомогли інтерпретувати ці бажання архітектурною мовою.

Будівля, де розміщується головна частина музею, — це особняк початку ХХ століття. Внутрішній об’єм поділено на велику кількість дрібних просторів, які не пристосовані для музейної функції й тому значно ускладнювали навігацію як відвідувачів, так і працівників. Саме тому проект реконструкції передбачає вилучення всіх центральних стін наявної будівлі.

На першому поверсі розміщується вестибюльна група з усіма супутніми приміщеннями, аудиторія для конференцій, презентацій і освітніх програм, сувенірна крамничка та музейна кав’ярня з терасою. Основний виставковий простір розташовано в новій прибудові на рівні землі, яка охоплює велику частину заднього двору до самого кордону ділянки.

Експозиційний маршрут виводить відвідувача в галерею, яка огинає внутрішній двір у вигляді незамкненої ротонди.

Двір зі збереженими деревами наповнюється цілою низкою активностей. Це відкрита бібліотека, місце для публічних презентацій, літературних читань і перформансів, — усе це створює новий тип міського простору, де приємно бути. Безпосередньо пов’язаний з вулицею, цей відкритий простір нібито запрошує перехожих увійти всередину.

На другому поверсі старої будівлі знаходяться службові приміщення для дослідників і кураторів виставкових програм. Третій рівень музею призначено для фондосховища, де зберігається особливий кліматичний режим. Ротонда у вигляді незамкненої спіралі побудована з цегли, взятої від демонтованих стін зі старої будівлі. Отже, музей стає донором частини власної плоті для створення нового простору.

Сподіваємось, що реконструкція та створення нових просторів допоможе літературному музею збільшити свою присутність у місті.