Поява цього проєкту пов’язана з ініціативою Всесвітнього клубу одеситів увічнити пам’ять великого сатирика Михайла Жванецького не пам’ятником, а інституцією, що стане одним з головних центрів культурного життя Одеси й зможе об’єднати городян.
Структура проєкту передбачає максимальну функціональну гнучкість. Ядром нової інституції є бібліотека, що поєднує в собі три найважливіших компонента: центр міської громадської активності, освіти та культури.
Будівля покликана не тільки зберігати артефакти одеської культури, а й давати можливість новому поколінню розвиватися й зробити свій внесок. Приміщення легко адаптуються під різні події: міські експозиції, спектаклі, конференції, дискусії та ін. Це місце щоденної присутності та проведення часу, де постійно відбувається щось цікаве.
В результаті ми обрали таку форму, в якій закладено мінімум архітектури – традиційний зигзаг тропи, що спускається вниз схилом. Це і є головний сюжет проєкту, що дозволяє чередувати гострокутні об’єми, пропускаючи достатньо світла у внутрішні приміщення. Терасування дозволяє сформувати поліфункціональний, вбудований в схил об’єм, пронизаний єдиною вертикаллю – ліфтом та сходами.
Одним з проєктних завдань було знайти можливе місце для розміщення такого центру. Ми вдалися до тактики архітектури, вбудованої в існуючий контекст. Локація обиралася досить довго: розглядалося багато різних майданчиків, проводилося дослідження. Перш за все хотілося, щоб в одному місці зібралися традиційні одеські компоненти:
1.вид на море
2.публічна зона й бульвар Жванецького, який з кожним роком набирає все більшу кількість гостей
3.парковий рекреаційний простір на схилах (на даний момент ще не сформований)
Важливий компонент для міста з досить тривалим теплим сезоном – це взаємини між парковими зонами та будівлями. В даному проєкті грань між ландшафтом та архітектурою в більшій мірі стирається чимось перформативним – місцем, що на довгі роки стане центром розвитку міської культури й служитиме джерелом акумуляції талантів, знань, подій та міських спільнот.
