Ділянка проєктування знаходиться на галявині серед лісового масиву в оточенні приватної житлової забудови. Розташувавшись на вершині рельєфу, будинок відокремлює внутрішню територію від палісадника і пропонує обширний, але при цьому сфокусований краєвид на сад.

Ми порівняли будинок із “залом для глядачів”, що спостерігає за тим, що відбувається на ландшафтній “сцені”. Розташувавши його на північній стороні ділянки, ми забезпечили приватність внутрішнього саду й відкрили його більшу частину південному сонцю. Прикрившись кепкою, будинок відкидає глибоку тінь на терасу й накриває головний вхід. “Глядачам”, що знаходяться на вершині ділянки, відкривається широка перспектива на сад.

Об’єм будинку розташований поперек активного рельєфу, підкреслюючи його природні лінії. “Кепка”, розгорнута в бік саду, визначає напрямок фокусу. У самій кепці розташований  простір спільної кімнати, майстерня й спальня для гостей.

Через вузьку щілину входу відкривається наскрізний вид на внутрішній сад, що привертає увагу “глядачів” і запрошує всередину. Просуваючись вглиб, ми опиняємося в кульмінаційному місці – великому двосвітному просторі, що плавно перетікає в терасу, з якої ми споглядаємо сад.

Цегла, що виступає в ролі стійки й балки, формує структурну решітку. Такий патерн утворює текстуру, що об’єднує об’єм будинку, роблячи його цілісним. Решітка є свого роду фільтром, що захищає приміщення від перегріву та розсіює яскраве світло.