Будь-які руйнування в наслідок війн або катаклізмів створюють конфлікт між довгостроковим плануванням та необхідністю швидко задовольнити нагальні потреби населення. Як показав досвід відновлення після Другої світової війни, компроміс між якістю та швидкістю завжди призводить до відкладених наслідків у майбутньому, а те, що задумувалось тимчасовим, перетворюється на перманентні незручності. Водночас кожна кризова ситуація оприявнює більш глибокі проблеми, які впливають на стійкість урбанізованого середовища — здатність до швидкого реагування, адаптації та відновлення після лиха, а також готовність до майбутніх викликів.
Якщо розглянути контекст житлової забудови в Україні, то на початок повномасштабного вторгнення ми мали переважно застарілий житловий фонд з неефективними моделями управління та відсутністю прикладів якісної та ґрунтовної реконструкції, яка враховувала б не тільки кількісне покращення показників роботи конструкцій, а також якість життя. Більшість новобудов наслідувала помилки радянської забудови, втрачаючи переваги: ігнорувалось питання навколишнього середовища та публічних просторів, зменшувалась площа зелених насаджень, погіршувалась проблема паркувань, зберігався нелюдський масштаб, що знищував сусідські відносини й запобігав формуванню спільнот. На рівні міського середовища монофункціональні території спальних районів заохочували моноцентричний розвиток міста із концентрацією сервісів і робочих місць в історичному центрі, занедбаними периферіями та навантаженням на транспортну інфраструктуру, що постійно зростає.
Війна, у свою чергу, виявила проблеми доступності житла та регуляції ринку нерухомості, логістики, доступу до локальних ресурсів, вразливість критичної інфраструктури та обороноздатності міст. Подальші наслідки у сферах економіки, демографії та навколишнього середовища визначатимуть майбутні стратегії відбудови. Водночас все ближчими стають загрози, пов’язані зі зміною клімату та гостро постає питання підготовленості міського середовища до екстремальних злив, повеней, посухи, спеки, а також зменшення обсягів врожаю та доступної питної води.
Це лише маленька частка викликів, які постають у зв’язку з відбудовою міст України.
Ця книга пропонує певну оптику на відбудову, яка враховує та аналізує ці виклики, щоб запропонувати нові підходи та принципи трансформації житлового середовища. Практичне застосування цих принципів пояснюється на прикладі пілотного проєкту житлового кварталу. Запропоновані дослідження та пропозиції орієнтовані на муніципалітети, міжнародні та державні інституції, а також на всі зацікавлені організації, що прагнуть покращувати середовище для життя в Україні.
Усі статистичні дані, представлені в книзі, є актуальними станом на зиму 2023 року.
