Морський горизонт і складний ландшафт з розмаїттям середземноморської флори – це непросте випробування для будь-якого архітектора.

Типологія легкого «павільйону» контрастує з брутальністю скелястого рельєфу. Легка конструкція стоїть на плато замість двох невеличких будинків, які знаходились тут раніше.



Внутрішній простір будинку розшаровано на два рівні. Завдяки піддашкам і вертикальним ребрам усередину приміщення потрапляє виключно відбите світло. Ці елементи також фокусують погляд на окремих рисах ландшафту і обмежують візуальний контакт із сусідніми ділянками.

Головним персонажем інтер’єрної оповіді є довкілля, а будинок – це лише його проста та лаконічна облямівка.






