Учасники конкурсу, організованого ЮНЕСКО, отримали завдання перетворити ділянку на соціальний агрегатор, доступний кожному мешканцеві Баміанської долини, принаду для довгоочікуваних туристів та майданчик для проведення великих заходів. Ми намагалися розв’язати завдання з мінімумом коштів та максимальним артистизмом.

Нам було важливо, щоби для користувачів, передусім місцевих мешканців, наш проєкт був зрозумілий, раціональний та сучасний, але зберігав традиційні уявлення про простір. Отже, наша пропозиція походить з трьох локальних типологій, що склалися історично: кали, традиційного медресе та галереї палацу, орієнтованої до саду.

Будівля культурного центру включає різноманітні простори, придатні для розміщення численних функцій. Щодо запропонованих технологій будівля є комбінацією сучасних мультифункціональних просторів з вернакулярними техніками будівництва: для зовнішнього облицювання, як захист від вітрових ерозій, ми рекомендуємо використати обпалену цеглу, всередині ж — традиційну, необпалену.