Будинок розташовано посеред доволі хаотичної різномасштабної забудови котеджного типу. Він оточений чималими дво-, триповерховими об’ємами. Ця умова визначила замкнутий, інтровертний характер будинку. Трьома терасами будинок слідує за ландшафтом та входить у природний рельєф. Натомість спільна позначка даху поєднує тераси в єдину горизонталь. Низхідний рельєф задає не тільки поступове збільшення об’єму, але також і розвиток сюжету. Від приміщень на вході та невисоких другорядних кімнат на рівні вулиці масштаб збільшується у спальних приміщеннях і досягає максимуму у просторій вітальні.

Стрижнем, який зв’язує усі внутрішні кімнати, є центральний хол зі світловим отвором, який впускає відображене денне світло у центр оселі. Усі житлові приміщення будинку мають власні «літні кімнати», які утворюють з ними єдиний простір, недосяжний для небажаних сусідських очей. Літнє продовження спільної кімнати містить басейн, відпочинкову зону, барбекю і природний солярій. Стіна, що левітує, забезпечує приватність, привертає увагу до деталей та розширює межі житлового простору.

Межа між вітальнею та терасою є головною точкою тяжіння для мешканців дому. При тому в теплу пору року вона стирається між двома цими просторами. Для ще більшого комфорту в приміщенні встановлено стаціонарні фасадні жалюзі, які контролюють несприятливі західні промені, але зберігають візуальний зв’язок з садом. Ландшафт, як і сама будівля, організовано за принципом терас, котрі спускаються рельєфом. Штучні пагорби на межах ділянки захищають від сторонніх очей та підсилюють природній ландшафт. Дуже символічно, що проєкт було почато й закінчено в сорокаградусну спеку, і він повністю пристосований до кліматичних сюрпризів.