Костянтин Руднєв — головний інженер бюро “Дроздов та партнери” Костя працює у сфері вже понад 22 роки, з них 20 років – у бюро “Дроздов та партнери”. Інженерній спеціалізації навчався в Чехії.

“У бюро я працював у два етапи – з 2002 до 2008, та з 2010 і до сьогодні. Вперше з Олегом Дроздовим я познайомився ще дуже давно – в 1994 році, тоді, коли в Україні почало активно розвиватися будівництво і відбувався будівельний бум. Тоді для мене було дуже важливим знайти змістовну та корисну роботу”.

Що для вас означає бути головним інженером проєктів? Які основні завдання ви виконуєте в бюро?

Для мене моя робота – це відповідальність за ті рішення, що приймаються в проєктах. Це також довга й постійна співпраця із замовниками/-цями й  архітекторами/-ками, що має відповідати сучасним нормам. Тому в проєктах мені важливо робити актуальні та зважені рішення, постійно тримати їх під контролем. 

У бюро я займаюсь розробкою інженерних концепцій – як має працювати проєкт, як його можливо реалізувати. На процесі проєктування я граю роль менеджера проєкту, контролюю виконання завдань, перевіряю роботу на помилки, і якщо вони стаються – виправляю їх на будь-якому етапі. Якщо об’єкт дуже складний — співпрацюю з підрядниками, а якщо виникають архітектурні проблеми – з архітекторами/-ками. На етапі ескізного проєкту прораховую, чи є якісь обмеження на архітектурні рішення, щоб не виникало колізій з подальшою роботою інженерів.

Чому, на вашу думку, наявність головного інженера є критично важливою для успішного реалізування проєктів?

Не у всіх архітектурних бюро є головний інженер в штаті працівників, часто цю функцію намагаються виконати архітектори/-ки.

Головний інженер у складі команди – це можливість перевіряти всі проєкти ще на ранніх стадіях на інженерні можливості.

Проєкти з часом стають дедалі складнішими з інженерної точки зору, тому до них треба залучати інженерів, і з ними хтось має працювати. Також у бюро зараз працює багато молодих людей, яких потрібно консультувати, щоб їх робота була більш змістовна – я цим також займаюсь.

Чи є у вас проєкт, який ви вважаєте показовим прикладом важливості вашої ролі в бюро? 

Кінний клуб VG Horse Club  – це мій перший великий досвід. Всі рішення, які були закладені в проєкті, були в результаті реалізовані.

Проєкт Театру на Подолі був дуже складним – щотижня я їздив разом з головним архітектором проєкту до Києва, щоб здійснювати нагляд і відвідувати наради.

Водночас в цих проєктах на архітекторах/-ках лежала велика відповідальність, а робота була корисна для суспільства.

Як ви вважаєте, які нові технології та тенденції в інженерії можуть вплинути на архітектуру в найближчому майбутньому?

На мою думку, на архітектуру в першу чергу впливатимуть кліматичні зміни, економіка, зміни в забезпеченні ресурсами та в їх вартості. Це може впливати як на архітектурні й інженерні рішення, так і на обладнання, що застосовується. 

Наприклад, фасади з фотоелектричними панелями – дуже скоро їх стане більше, бо енергія стає дорожчою. Або ж останні вимоги держави – громадські будівлі мають бути забезпечені цими панелями для генерації й забезпечення енергією.

Війна дуже впливає на рішення. Наприклад,  укриття – це додаткове завдання для архітекторів/-ок, забудовників, що також впливає і на вартість проєктів. Війна змушує нас переосмислити будівлі, в яких ми живемо, і змушує нас думати, як жити в сучасному середовищі. 

Звісно, що хочеться більш позитивного розвитку подій, і хочеться знаходили рішення, щоб наше життя ставало більш зручним навіть у нових реаліях. А архітектура й інженерні системи цей комфорт життя і намагаються забезпечити.

Якими були найскладніші етапи в роботі бюро?

Під час будівельного буму бюро працювало на проєктом Ave Plaza.   

Це був новий досвід для бюро, яке тоді здебільшого займалось реконструкціями, і цей проєкт з величезною площею та комерцією став для нас справжнім викликом, де ми намагалися застосувати всі сучасні рішення того часу.

Другим складним етапом стала будівельна криза 2008-2009 років. Тоді відбулося повне перезавантаження бюро, відбулася реформа систем проєктування, зміна складу працівників/-ць та їх поділу. Раніше в бюро “Дроздов та партнери” інженерів було досить багато, але ця криза вплинула на скорочення колективу. Вже в 2010 році бюро займалось складними проєктами приватних будинків, і потрібна була людина, яка збереже архітектурні рішення і допоможе з інженерією. 

І звісно, що війна стала великим шоком. У 2021 році у нас були певні задуми та амбіції, цілий пакет потужних проєктів. Реальність 2022 року повністю перевернула всі плани.

Що важливо у вашій роботі?

Найважливіше – це зробити якісний продукт.

А найцікавіше для мене – це коли працюєш над проєктом і постійно отримуєш нову інформацію. Архітектурні й інженерні рішення міняються  й трансформуються з часом, і кожен проєкт містить якусь свою родзинку, свою специфіку, яку цікаво дослідити. І в цьому – великі плюси нашої роботи.

Що вам найбільше імпонує в роботі бюро “Дроздов та партнери”?

Мені подобається детальний комплексний підхід, який застосовується в бюро.

Замовник наприкінці отримує повноцінний продукт, за яким він може розпочати реалізацію. Ми дуже детально працюємо із замовником, беремо в нього інтерв’ю, допомагаємо замовнику орієнтуватися в проєкті та наших рішеннях. І потім ті рішення, що ми пропонуємо, для замовника стають змістовні й зрозумілі.

Інших архітектурних бюро з таким підходом мало, бо це займає багато часу і несе фінансове навантаження, але це наша фішка для ринку, і багато замовників це розуміють.

Про Харківську школу архітектури

У Харківській школі архітектури (ХША) я викладав двічі.

До війни в Харкові я вів курс про інженерні системи – які вони бувають, де їх розташовувати, які є фази проєктування.

Другий досвід – нещодавній. Я давав лекції 3 курсу ХША з будівельної фізики, головна ідея яких – розглянути ті фізичні процеси, що відбуваються всередині приміщень та зовні. Студенти/-ки виконували практичні завдання та відчували себе інженерами. Я допоміг сформувати їм цілісну картину того, що саме вони роблять на проєктах і як це працює в комплексі.

Я також навчався разом із студентами/-ками – вони ставили цікаві питання, які мені також хотілось досліджувати. Я вірю, що треба ділитися досвідом і приймати нову інформацію, і наше спілкування зі студентами/-ками було взаємовигідним.