18.01.24. Продовжуємо серію інтерв’ю з працівниками і працівницями бюро. Цього разу знайомимо вас з Михайлом Шевченком!

Михайло Шевченко – архітектор, предметний дизайнер, викладач Студії та Будівельної практики 2023 у Харківській школі архітектури. Працює у сфері вже понад 10 років, з яких майже 3 – в бюро “Drozdov & Partners”.

Чому ти вирішив стати архітектором?

Початково я не збирався вступати на архітектурний. Я більше цікавився промисловим та предметним дизайном, але батьки порадили йти на архітектуру – спробував, пізніше мене це захопило, і досі завжди знаходжу для себе щось нове в професії. Виходить, маю за це подякувати батькам.

Де ти здобув свою освіту?

У Київському університеті будівництва і архітектури – то була така класична державна архітектурна освіта. Вирішив не здобувати наступний рівень освіти і зараз шкодую про це. Але особливість нашої професії в тому, що ти маєш безперервно вчитися, тож продовжую своє навчання самостійно. А відтоді як почав викладати, вчуся ще більше, і тепер стежу ще й за архітектурними навчальними закладами, тож постійно перебуваю в професійному дискурсі.

Які навички в тебе розвинені найкраще?

Завдяки досвіду в робочому проєктуванні значно підвищив свої технічні скіли, тож впевнено почуваюся в проєктах різних масштабів і маю хороші навички в різних конструктивних схемах. Багато працюю з деревом, маю непогану експертизу в матеріалі.

Скільки років ти вже працюєш в сфері архітектури?

Я починав працювати ще під час навчання в університеті – в нас це вважалося нормальною практикою. Якщо рахувати ці перші досвіди, то це вже більше десяти років. За час своєї роботи змінив чимало напрямків, працював із різними типологіями, займався робочими кресленнями, пробував себе в предметному дизайні та урбаністиці. Весь цей досвід зараз стає в нагоді. 

Що тобі найбільше подобається в твоїй роботі?

Дуже багато речей! Я дуже люблю різноманітність професії, адже вона поєднує в собі купу напрямків – гуманітарних і технічних, теоретичних і дуже практичних, дотикається до безлічі галузей. Я обожнюю цю мультидисциплінарність, де різні напрямки підсилюють одне одного і створюють разом якісний продукт. Мені подобається можливість приміряти на себе різні ролі і змінювати напрямки в межах однієї професії. Ти можеш проєктувати в різних масштабах, можеш займатися дуже технічними речами чи збором даних, працювати з міськими просторами чи з інтер’єрами. А ще є теорія архітектури, викладання, журналістика. Безліч напрямків які роблять цю професію такою, яка не набридає.

Що важливо в роботі архітектора?

Вміти організовувати процес проєктування, адже він перш за все про комунікацію між різними спеціалістами, замовником і колегами. І звісно ж, вміти організувати власну роботу. Також важливо бути в контексті сучасної архітектури (і не тільки), вміти реагувати на зміни та опановувати нове.

Якими проєктами тобі найбільше подобається займатися?

Люблю чергувати різні проєкти, тоді не набридає певна типологія і ти зі свіжим поглядом починаєш роботу. Хоча, звісно ж, маю своїх улюбленців. Люблю працювати з деревом, спроєктувати якийсь маленький павільйон то моє “guilty pleasure”.

Який проєкт бюро твій найулюбленіший?

На сьогодні маю два улюблених проєкти – Bursa Cabins та Вірменська. Обидва проєкти досить унікальні самі по собі, вони містили багато досліджень і цікавих відкриттів, в обох працював у чудових командах. Загалом мені подобається більшість моїх проєктів у бюро, я люблю наш підхід до проєктування, він мені дуже відгукується.

Чим ти надихаєшся?

Мабуть, найбільше я надихаюся офісами які працюють на стику архітектури та досліджень і експериментують з матеріалами, технологіями, тектонікою. Дуже люблю дерев’яну архітектуру, тож стежу за багатьма офісами, які досліджують цей матеріал. А ще народна архітектура  – це для мене завжди велике джерело натхнення. Крім цього, все досить стандартно – дуже люблю нідерландську та скандинавську архітектуру.
Маю кілька сильних захоплень, що добре доповнюють архітектуру – автомобільний дизайн, графічний та шрифтовий дизайни, кіно. А ще викладання – робота зі студентами багато дає для практики і дуже мотивує.

Який етап в архітектурному проєктуванні тобі подобається найбільше?

Дуже люблю перші етапи ідеації та досліджень, вивчення контексту та історії ділянки, типології проєкту. Етап, коли багато часу проводиш в макетці,тестуєш гіпотези і поєднуєш їх з результатами досліджень. Хоча, насправді, весь шлях проєкту для мене цікавий – поступово збирати всі частини в один пазл дуже захоплює.

Що тобі найбільше подобається в роботі в бюро?

Мені дуже подобається наша методологія роботи з великим акцентом на пошуки та тестування гіпотез за допомогою різних медіумів – макетів (купи макетів), віртуальних моделей, скетчів та наші спільні обговорення як надійний спосіб тестування цих гіпотез.

Якими проєктами ти хочеш займатися в майбутньому?

Люблю чергувати різні проєкти, тому важко сказати щодо конкретних типологій. Для мене це скоріше питання робочих методик і тем, зараз мені цікаво працювати з матеріальністю та експериментувати із конструктивом, цікаво буде ці напрямки втілити в проєктах різних масштабів.

Як думаєш, що буде важливим у майбутній відбудові України?

Думаю, важливо першим пріоритетом ставити комфорт користувачів. Цілісно працювати з міськими просторами, а не відновлювати окремі будинки. Це має бути холістичний процес із залученням різних експертів та містян.
Також дуже важливо відрефлексувати проблеми, які ми маємо зараз і намагатися їх комплексно вирішити – енергоефективність, інклюзія, мобільність та ще багато проблемних напрямків, які створюють зручний та безпечний простір.
Важлива також технічна складова – варто імплементувати тільки кращий досвід і будувати з огляду на сталість та енергоефективність.
Архітекторам важливо усвідомити свою роль в цих нових обставинах, не зосереджену виключно на проєктуванні, а скоріше медіаторську та часом дуже гуманітарну.

Фото: Марго Дідіченко, Златослава Криштафович