12.12.23. Для нас дуже важлива команда і кожен/кожна у ній окремо! Тому ми вирішили познайомити вас з нашими працівниками ближче.
Андрій Головченко – архітектор, який є частиною “Drozdov & Partners” вже майже 7 років. Досвід Андрія включає проєкти різних масштабів – від урбан дизайну до масштабу інтер’єру, від різноманітних конкурсних пропозицій (освітні заклади, концертний зал, павільйони) до реставрації.
Чому ти вирішив стати архітектором?
Змалку я заходив на вихідних в проєктний інститут в Луганську до тата на роботу. Це була чудова можливість пограти в комп’ютерні ігри або провести час за малюванням. Згодом він відкрив свій офіс, власно кажучи, я зростав в архітектурному середовищі, бачив їх з мамою за роботою, спілкувався з їхніми колегами і любив історії, які розповідав дідусь про своє життя та реалізації різноманітних проєктів в післявоєнний період під його керівництвом в Луганську.
Якщо чесно, я ніколи не думав про професію серйозно, але наприкінці одинадцятого класу вирішив спробувати.
Де ти навчався архітектурі?
У 2011 році я поїхав на навчання в Харків, де здобув ступінь бакалавра, а згодом і магістра, за напрямом «Архітектура» в ХНУБА. Магістерський проєкт був під керівництвом одного з майбутніх викладачів ХША Олександра Колесникова. Це була чудова можливість, з огляду на його вражаючий досвід і кількість виграних архітектурних конкурсів.
Я постійно намагаюся актуалізовувати свої знання і монітори лекції й різноманітні дослідження передових світових вузів. У майбутньому я маю амбіцію отримати третій цикл освіти, а також не виключаю сценарій проходження ще однієї магістерської програми, переважно в Великобританії.
Які навички в тебе розвинені найкраще?
На мою думку, одними з найважливіших навичок є витримка і повага, саме ці якості бувають ключовими в площині комунікації, та відповідно, між усіма акторами в процесі проєктування. Також незамінним є вміння чітко формулювати і доносити свою думку, бачити кордони між принциповістю й гнучкістю, постійно розвиватися та вчасно рефлексувати.
Скільки років ти вже працюєш в сфері архітектури?
Уже майже сім років, “Drozdov & Partners” мій перший офіс.
Що тобі найбільше подобається в твоїй роботі?
Мені подобається сам процес проєктування – створення речей, які мають певну логіку й відповідають різностороннім викликам сьогодення. Простір, над яким працює архітектор, має прямий вплив на сценарії життя суспільства або певної групи людей, їх комфорт та інклюзію. Це велика відповідальність.
Що важливо в роботі архітектора?
Критично важливими є здоровий підхід до роботи: вміння зупиняти перфекціонізм, фокусування на важливих задачах й відповідно, мати грамотний менеджмент і повагу до особистого часу.
З іншого боку, важливо пліч о пліч йти з розвитком будівельних технологій і також розуміти виклики та потреби суспільства. Також, на мою думку, архітектори мають бути готові виходити із зони свого комфорту, адже ця професія стає все більше міждисциплінарною.
Якими проєктами тобі найбільше подобається займатися?
Загалом мені цікаві різні жанри й масштаби, від меншого (інтер’єри, сценографія) до більшого (урбан дизайн), але можливо масштаб будівлі зараз найбільш цікавий.
Який проєкт бюро твій найулюбленіший?
Не можу виділити щось конкретне за ці роки, всі проєкти в яких я брав участь є частиною певної історії й досвіду, так би мовити “складанки” роботи в офісі “Drozdov & Partners”.
Чим ти надихаєшся?
У світі, на радість, величезна кількість крутих архітектурних офісів, зокрема й молодих, тисячі. На жаль, в Україні їхня кількість не така критична, але я сподіваюся, що в майбутньому цей показник підскочить.
Я хочу сказати, що в певний момент, розуміння топ списку архітектурних бюро розмивається і я, персонально, більше почав надихатися ідеями, ніж персоналіями. Якщо бути точнішим, то наразі мене цікавить інтеграція принципів циркулярної економіки, що вже розпочалася в ЄС та імплементації стратегій сталого розвитку архітектурного середовища. Також важливим й захоплюючим я бачу поширення передових будівельних практик, як от Volumetric building systems, що знаходяться вже в процесі впровадження в законодавчу базу Швеції.
Який етап в архітектурному проєктуванні тобі подобається найбільше?
Мені подобається розробка концепції, просторового рішення, матеріальність. Я також люблю планування й пошукове макетування, продакшн, авжеж, коли це не гонка на виживання з дедлайном.
В офісі “Drozdov & Partners” кожен має можливість пройти всі етапи проєктування й отримати відповідні навички.
Що тобі найбільше подобається в роботі в бюро?
Мені подобається, що є повноцінно функціонуюча макетка з 3D-принтерами, лазерним станком, пінорізами й неймовірно досвідченим Віталієм Правиком на чолі. Я дуже радий, що з 2018 року офіс почав впроваджувати VR-технології в роботу; той факт, що фотограмметрія стала майже звичайною складовою вхідних даних на проєктування. Серед іншого мені імпонує, що кожен проєкт має певну фазу й підґрунтя досліджень.
Також я вдячний зустріти багато цікавих людей з різностороннім бекграундом, які працювали в цьому офісі в різні часи його існування і працюють зараз.
Якими проєктами ти хотів займатися в майбутньому?
Мені цікаве житло, громадські будівлі й простори. Також я ніколи не виключаю зі свого списку інтересів проєкти в масштабі інтер’єру.
Як думаєш, що буде важливим у майбутній відбудові України?
Війна спровокувала гуманітарну кризу. 2,4 мільйона українців виїхали й досі не повернулися в країну з початку повномасштабного російського вторгнення. Станом на 1 вересня в Україні було зареєстровано 4,965 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а за неофіційними оцінками ця цифра вдвічі більша. Корупція має викорінитись з нашої ментальності й на додаток до політичних, соціальних та безпекових питань, одним із ключових чинників, необхідних для рішучого повернення великої кількості біженців, є нагальна потреба в якісному й доступному житлі, як і довкіллі в цілому.
Після війни Україна стане одним із найбільш активних будівельних майданчиків світу. Однак вже зараз вкрай важливо визначити належні майбутні стратегії розвитку, стати на шляхи сталості та інтегрувати найкращі світові практики. Лише на виробництво бетону припадає близько 5-8% від загальної кількості CO2, що щорічно викидається в атмосферу планети. Якщо майбутнє будівництво буде зосереджене лише на виробництві нових бетонних конструкцій, то який вплив це матиме на глобальне довкілля?
Також в Україні спостерігається певна криза в будівельній індустрії, її розвиток стане одним з ключових викликів майбутнього. У 1960-1980-х роках лише в Харкові активно працювали щонайменше два домобудівельних комбінати (ДБК-1 та ДБК-2). Типовий будинок можна було звести за 9 місяців, що вважалося надзвичайно коротким терміном. Наразі на ринку домінує технологія монолітного будівництва, тоді як збірна технологія здебільшого використовується лише для виробництва пустотних плит перекриття. Існує кілька заводів, які виробляють більш широкий асортимент збірного залізобетону (BUDOVA, Одеса; Oberbeton, Київ) та один завод CLT (Rezult, Житомир). Домобудівні комбінати радянських часів втратили свою первісну функцію і більше не експлуатуються. Що стосується новобудов, якість яких у більшості випадків є дуже сумнівною, то перспективи реконструкції вже становлять близько 20-30 років, що є абсолютно нераціональним.
Фото: Марго Дідіченко
